У виготовленні дерев’яних меблів своїми силами найскладнішим елементом є фасад. Скористатися сторонніми послугами для вирішення цієї проблеми буває надто дорого. Бувають, правда й меблі з деревини, які можуть обійтися без дерев’яних фасадів, наприклад – шафи-купе. Але все ж краще мати інструмент та відповідне оснащення, яке дозволяє при необхідності розв’язати цю задачу.
Нова аматорська технологія виготовлення фасаду для кухні
Столярна частина виготовлення якісних меблів своїми руками, зазвичай проблем не викликає. Але оздоблення у побутових умовах може виявитися непростим завданням.
На великих підприємствах одним з варіантів оздоблення є фарбувальна камера, але в побутових умовах подібні технології використовувати не вдається, адже тут потрібний потужний душник, та й у цьому випадку не сховатися від дорікань сусідів.
Але працювати з водяними матеріалами, які наносіть валиком – можна і у квартирі. Головне тут придбати якісний, хоча, можливо, й недешевий матеріал.
Щоб отримати такий якісний меблевий фасад для кухні, краще за все фарбувати спочатку окремо кожну деталь, після чого клеїти з цих деталей фасад.
Для складання фасаду з повністю готових брусків у поверхонь, що торкаються, має бути фаска. Для цього треба мати фрезу потрібного профілю. Можливо, одразу таку фрезу і не знайдеш, то ж можна замінити цей інструмент іншим, наприклад, придбати комплект з двох фрез для профілю та контрпрофілю зі зменшеним пазом. Після обробки деталей можна додатково прогнати їх на полегшеному фрезерному столі з радіусною фрезою R2.
Заготовками для обв’язування майбутнього фасаду можуть бути бруски, які вирізають з меблевого щита (березового або соснового) та роблять крупніші деталі. Розміри заготовок: ширина 62 мм (після зняття припуску – 60 мм), товщина – 18-20 мм.
Заготовки нарізають згідно з розмірами, поперечні деталі обробляють на станку для формування контрпрофілю. У подовжніх брусків обробляють зовнішні кромки також упоперек, але вже на окремому столі з фрезером.
Тепер додатково знімають фаску R2 у всіх деталей на ще одному фрезерному столі з найменш потужним фрезером.
Наступний етап – подовжнє фрезерування у два прийоми – для отримання профілю всередині та кромки зовні, після того кругом знімають фаски. Крім того потрібно ще перед тим кромки трішки підстругати рубанком.
На фрезерному столі роблять профіль.
На протилежній грані – фрезерну зовнішню кромку фасаду, внаслідок чого отримують майже готові бруски обв’язування.
На закінчення – знову на столі фрезерують радіус R2 на подовжніх поверхнях. В результаті – на брусках жодної гострої грані, все плавно та гладко. Після фрезерних робіт здійснюють шліфувальні роботи.
Місця склеювання вкривають малярним скотчем та вкривають деталі фарбою або лаком, адже фарби та лаку у місцях, де буде клей – не має бути ні в якому випадку.
Що нового
Оскільки паз тепер неглибокий, для підсилення конструкції у кутах додають шипи Ø 6 мм.
Вже готові вертикальні бруски свердлять у запланованих місцях, вклеюють шипи. Таке підсилення стосується лише звичайних дверей на петлях, фасади малих розмірів та шухляди можна клеїти без шипів.
Завершення
Склеювання фасадів з повністю оброблених деталей відрізняється лише підвищеними вимогами до охайності у виконанні операцій. Хоча і клею на цю роботу йде не так вже й багато. Тобто, купляти треба найкращий клей, при чому звертаючи увагу на термін придатності. Наприклад, є якісний клей Titebond 3.
Для цього способу виготовлення фасадів знадобиться додатковий стіл, який можна зробити із старої шафи та недорогий фрезер. Купити треба й фрезу R2, це також недорого.
На столі з радіусною фрезою робота йде швидко, але поспішати не треба.
